Володимир Кузнєцов
29.06.2006, 13:34
NOКTURNAL MORTUM © 2005 : МИРОВОЗЗРЕНИЕ
Немає вже блек металу. Вийшов весь. Скінчився. Вивітрився. Протух. Розчинився у могутньому струмені масової культури та популяризованого мистецтва. Усе, що залишилось – бридка суміш ідей і стилів та викликаючи саркастичну посмішку агонія.
Надія та опора сучасного українського – і не тільки – блек металу „Nocturnal Mortum” своїми широкими грудьми стають на захист вмираючого стилю, намагаючись реанімувати вже місцями підгнивший і огидно смердючий труп. Застосовані методи не відрізняються ні оригінальністю, ні винахідливістю. Їх заміняють наполегливість та національна специфіка.
Щоб там не казали захоплені шанувальники харківських слов’янофилів, розхвалюючи їх новий реліз за прогресивність та унікальність, „Мировоззрение” є логічним продовженням лінії, розпочатої гуртом ще до „Нехристя”. Взагалі-то нічого нового тут нема. ще у старих та мудрих скрижалях „101 правило блек металіста” заповідалося: „Кажи, що ти є сатаніст і що водночас у тобі живе дух стародавнього норвезького язичництва. Роби вигляд, що ці два ствердження ніяк не протиречать одне одному”. Сатанізму у творчості Ноктюрналів ставало дедалі все менш – що поробиш, це вже не модно. Спочатку його замінили на агресивні напади на християнську віру і релігію, звинувачуючи їх майже в усіх бідах, що сталися зі слов’янським народом від Хрещення Русі і по сей день. Поступово зникає і це. А ось норвезьке язичництво залишили, частково замінивши його на слов’янське та щиро приперчивши націоналістичними ідеями. Програму-мінімум можна вважати виконаною.
За численими ствердженнями, „Мировоззрение” Ало ілюструвати собою корені зміни, яки відбулися у творчості гурту. На практиці ж, музиказберігла загальну атмосферу „Нехристя”, але зробилась більш повільною та одноманітною. Теми лякаючи схожі одна на одну, але звук та виконання сталі помітно якіснішими. Безсовісне застосування ідей і навіть цілих фрагментів з попереднього альбому мабуть повинні підкреслювати „фірмовий стиль” Ноктюрналів, але те що на початку нового тисячоліття сприймалося свіжим та яскравим, зараз виглядає пустим розмусолюванням, створеним для затулки дірок у пісенному матеріалі.
Якщо не зациклюватися на попередніх релізах групи, альбом дещо нагадує низькоякісне копіювання Bathory “Hammerheart”. Ті ж войовничі фольк-мотиви, розмірена, майже спокійна, подача.Тільки у Квортона це вийшло більш зрілим та врівноваженим, та ще й на п’ятнатнадцять років раніше. А розроблена ним методика, трохи модернізована та осучаснена застосовується зараз чималою кількість молодих блек-команд.
Трансцендентальна фраза „Це вже не блек, це щось більше”, яку можна знайти майже у кожній статі про новий реліз Nocturnal Mortum, викликає, щонайменш, посмішку. Застосування етнічної мелодики, народних інструментів, а також націоналістичної ідеології почалося у блек металі ненабагато пізніше класичного корпс-пейнту та сатанинської пропаганди. Може це і не блек – якщо вважати блеком тільки “Under the Sign of the Black Mark”, “Pure Fucking Armageddon”, “Pure Holocaust”, “Transylvanian Hunger” та “Aske”. Такого блеку вже немає, та мабуть вже ніколи не буде. Усьому свій час. Але вікінг метал, ще на початку свого існування вже являв собою майже точний прообраз матеріалу представленого на „Мировозрении”. Без сумнівів, альбом здається дорослішим, чіткішим, більш відпрацьованим... але коріння дуже легко помітити.
Я добре розумію, що за таку різку критику читачі мають повне право розірвати мене на шматки. І справа не в тому, що я не біса не розуміюсь на чорному металі, чи в тому, що я не патріот. Я люблю послухати витвори цього стилю, а Батьківщину люблю ще більше. Але робити це головними критеріями оцінки альбому вважаю не зовсім чесним. Тому виношу свій вердикт: „Мировоззрение” – це якісна, професійна робота у стилі оновленого блек-металу, яку взагалі можна поставити вище інших робіт того ж напрямку. Чого вона не має – так це революційності, про яку трублять на кожному перехресті. Альбом варто прослухати пару разів, тай забути, з нетерпінням чекаючи нових релізів.
Оцінка якості : 5/10
Tracklist:
1. Путь Бессмертных (02:26)
2. Дыхание Рагнарёка (08:06)
3. Звёздная Пыль (02:27)
4. Мировоззрение (08:32)
5. Печаль Родных Земель (03:22)
6. Слава Героям (08:15)
7. Танец Огня и Стали (01:47)
8. Новая Эра Мечей (07:40)
9. Бескрайние Топи (01:29)
10. Судьбоносной Нити Узы (10:39)
11. Собирая Смерти Посев (01:52)
12. Вкус Победы (12:24)
13. Дорога Славы (02:51)
14. Безымянный трек (03:00)
Склад:
Knjaz Varggoth - vocals/guitars
Munruthel - drums
Sataroth - keyboards
Saturious - keyboards
Xaarquath - bass
Немає вже блек металу. Вийшов весь. Скінчився. Вивітрився. Протух. Розчинився у могутньому струмені масової культури та популяризованого мистецтва. Усе, що залишилось – бридка суміш ідей і стилів та викликаючи саркастичну посмішку агонія.
Надія та опора сучасного українського – і не тільки – блек металу „Nocturnal Mortum” своїми широкими грудьми стають на захист вмираючого стилю, намагаючись реанімувати вже місцями підгнивший і огидно смердючий труп. Застосовані методи не відрізняються ні оригінальністю, ні винахідливістю. Їх заміняють наполегливість та національна специфіка.
Щоб там не казали захоплені шанувальники харківських слов’янофилів, розхвалюючи їх новий реліз за прогресивність та унікальність, „Мировоззрение” є логічним продовженням лінії, розпочатої гуртом ще до „Нехристя”. Взагалі-то нічого нового тут нема. ще у старих та мудрих скрижалях „101 правило блек металіста” заповідалося: „Кажи, що ти є сатаніст і що водночас у тобі живе дух стародавнього норвезького язичництва. Роби вигляд, що ці два ствердження ніяк не протиречать одне одному”. Сатанізму у творчості Ноктюрналів ставало дедалі все менш – що поробиш, це вже не модно. Спочатку його замінили на агресивні напади на християнську віру і релігію, звинувачуючи їх майже в усіх бідах, що сталися зі слов’янським народом від Хрещення Русі і по сей день. Поступово зникає і це. А ось норвезьке язичництво залишили, частково замінивши його на слов’янське та щиро приперчивши націоналістичними ідеями. Програму-мінімум можна вважати виконаною.
За численими ствердженнями, „Мировоззрение” Ало ілюструвати собою корені зміни, яки відбулися у творчості гурту. На практиці ж, музиказберігла загальну атмосферу „Нехристя”, але зробилась більш повільною та одноманітною. Теми лякаючи схожі одна на одну, але звук та виконання сталі помітно якіснішими. Безсовісне застосування ідей і навіть цілих фрагментів з попереднього альбому мабуть повинні підкреслювати „фірмовий стиль” Ноктюрналів, але те що на початку нового тисячоліття сприймалося свіжим та яскравим, зараз виглядає пустим розмусолюванням, створеним для затулки дірок у пісенному матеріалі.
Якщо не зациклюватися на попередніх релізах групи, альбом дещо нагадує низькоякісне копіювання Bathory “Hammerheart”. Ті ж войовничі фольк-мотиви, розмірена, майже спокійна, подача.Тільки у Квортона це вийшло більш зрілим та врівноваженим, та ще й на п’ятнатнадцять років раніше. А розроблена ним методика, трохи модернізована та осучаснена застосовується зараз чималою кількість молодих блек-команд.
Трансцендентальна фраза „Це вже не блек, це щось більше”, яку можна знайти майже у кожній статі про новий реліз Nocturnal Mortum, викликає, щонайменш, посмішку. Застосування етнічної мелодики, народних інструментів, а також націоналістичної ідеології почалося у блек металі ненабагато пізніше класичного корпс-пейнту та сатанинської пропаганди. Може це і не блек – якщо вважати блеком тільки “Under the Sign of the Black Mark”, “Pure Fucking Armageddon”, “Pure Holocaust”, “Transylvanian Hunger” та “Aske”. Такого блеку вже немає, та мабуть вже ніколи не буде. Усьому свій час. Але вікінг метал, ще на початку свого існування вже являв собою майже точний прообраз матеріалу представленого на „Мировозрении”. Без сумнівів, альбом здається дорослішим, чіткішим, більш відпрацьованим... але коріння дуже легко помітити.
Я добре розумію, що за таку різку критику читачі мають повне право розірвати мене на шматки. І справа не в тому, що я не біса не розуміюсь на чорному металі, чи в тому, що я не патріот. Я люблю послухати витвори цього стилю, а Батьківщину люблю ще більше. Але робити це головними критеріями оцінки альбому вважаю не зовсім чесним. Тому виношу свій вердикт: „Мировоззрение” – це якісна, професійна робота у стилі оновленого блек-металу, яку взагалі можна поставити вище інших робіт того ж напрямку. Чого вона не має – так це революційності, про яку трублять на кожному перехресті. Альбом варто прослухати пару разів, тай забути, з нетерпінням чекаючи нових релізів.
Оцінка якості : 5/10
Tracklist:
1. Путь Бессмертных (02:26)
2. Дыхание Рагнарёка (08:06)
3. Звёздная Пыль (02:27)
4. Мировоззрение (08:32)
5. Печаль Родных Земель (03:22)
6. Слава Героям (08:15)
7. Танец Огня и Стали (01:47)
8. Новая Эра Мечей (07:40)
9. Бескрайние Топи (01:29)
10. Судьбоносной Нити Узы (10:39)
11. Собирая Смерти Посев (01:52)
12. Вкус Победы (12:24)
13. Дорога Славы (02:51)
14. Безымянный трек (03:00)
Склад:
Knjaz Varggoth - vocals/guitars
Munruthel - drums
Sataroth - keyboards
Saturious - keyboards
Xaarquath - bass