МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ © 2006 : ПІСНІ МЕРТВОГО ПІВНЯ

[Володимир Кузнєцов]

МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ © 2006 : ПІСНІ МЕРТВОГО ПІВНЯ

Жанр: Український рок (взагалі)
Ю. Андрухович vs М. Барбара (для тих, хто у курсі)

А ви коли-небудь відчували себе жінкою, що бажає влаштуватися секретарем-референтом? Це дуже незвичне почуття, особливо, коли річ заходить за розширене коло обов’язків. Обов’язкове знання комп’ютеру, сто баксів на місяці і всі... З цього власне і починається альбом „Пісні Мертвого Півня” самі здогадайтесь якого гурту.

Я, собственно, никогда не был поклонником творчества этой команды. Не вставляла она меня, просто не вставляла и все. Новый их альбом я взял исключительно по рекомендации хорошего друга, но даже это не помогло – запись пролежала непрослушанной без малого три месяца. Что именно сподвигло меня обратится к этому альбому – я так и не понял. Ну и ладно, главное – оно того стоило.
У дещо затягнутої цигарковим димом кімнаті знаходиться набагато більше людей ніж вона здатна вмістити. Повітря, неначе киселем заповнене людським гомоном: сміхом, вигуками, бурмотінням... А на вулиці вже липень, і цілий тиждень – зливи. Листя на деревах свіже і яскраво зелене, неначе сяюче... Хоча зараз його вже не видко – на дворі ніч. Зіркі яскраві, ніби діаманти. Щось дивне діється – весь день іде дощ, а вночі небо стає чистим, без жодної хмарки...

Альбомвышел совершенно бесподобным. Несомненно можно поискать - и даже найти – заграничные аналоги, но на украинской сцене до М.П. подобного никто не делал. Все песни релиз спеты белым стихом. Именно спеты, что приводит к совершенно неожиданному восприятию альбома, создавая свою неповторимую, пускай и немного психоделическую атмосферу. Вообще, альбом имеет крайн неоднозначную эмоциональную окраску. С одной стороны – это стопроцентный позитив, стеб и веселуха, но одновременно с этим – такая депрессия и меланхолия, что просто дурно становится…

Трохи важко визначити для себе новий напрямок руху. Навкруги у дивовижному танці зціпилися ніч і ліс, перетікаючи одне в одне і вже неможливо зрозуміти де закінчуються темрява і зорі і починаються гілки і листя... Багаття спалахує псеред серпню, розсипаючись яскравим вихором світлячків. Полум’я вихоплює у ночі декілька силуетів...Вони підводяться, утворюючи коло, неначе небесні аси...

Каждая песня – с двойным дном. Все-таки, Андрухович умеет писать стихи, а М. П. сумели их сыграть. Как правило, припев в каждой песне – это одна - две ярких фразы, часто на иностранном языке – английском, немецком… русском, одновременно выражающие основную идею и в то же время умело ее скрывающие. Они как магнит притягивают внимание слушателя, в то время, как глубинный смысл остаетсмя скрытым в куплетах… А вот его, как раз, и нужно уловить…

Моя бездарна самотність... Сповнена чекання, сподівання, сумнівів, розпачу... А тут ще це радіо, телевізор, преса, курва її мать! Перекручується, накопичується, а я чекаю, бо нічого окрім чекання мені не залишується... Моя бездарна самотність...

Музика... Говорить о ней довоьно сложно. Ребята, конечно, не хватают звезд с неба, но музыкальная реализация целиком соответствует текстовой составляющей. Песни получились на удивление живыми, объемными, если так можно выразится. Странные, непривычные распевки Барбары, пытающегося создать мелодику и стиховой размер там, где его нет в принципе, периодически смещающаяся относительно ритм-секции мелодическая линия – как-будто они гитары и вокал умышленно отстают на одну шестнадцатую… Все это в конечном итоге становится «визитной карточкой» делая песни яркими и запоминающимися.

Я міг би скинути бомбу, я міг би сіяти жито... А я злетів на хмару – і там лишився...
Альбом безумовно вийшов майже шедевральним. Але це „майже” усього п’ять літер, заважають мені виставити йому найвищу оцінку. Чогось не вистачає. Після зайнявшого деякий час осмислювання цього питання, я прийшов до висновку, що альбому не вистачає... лаконічності. А це виявилось дуже легко виправити – треба лише видалити з листа прослуховування будь-яку з пісень. І так при кожному прослуховуванні. І саме тоді, на мою думку, слово „майже” перестає заважати слову „шедевр”.

Оцінка якості: 9/10
Трекліст:
1.АND EVERYBODY FUCKS YOU ( Сто баксів на місяць - і всі тебе…)
2. WITHOUT YOU (Знову, курва, радіо, телебачення, преса. Влада собі як влада: суцільні бандити.)
3. OLD SOLDIER IS VERY DRUNK
4. ABSOLUTELY VODKA (Мені по цимбалах…)
5. AND THE THIRD ANGEL SOUNDED (Брат! Піва кончілась, ти прєдставляєш? Піва кончілась, жена ушла!)
6. WELCOME TO MY FOOLISH DREAMLAND (Нас не повинні зривати вранці будильники.)
7. BOMBING NEW YORK CITY (…Приготуватись до бомбардування)
8. GIRL YOU WILL BE A WOMAN SOON (прокрадаюся в її сни, дякую дякуючи за нагоду снитися…)
9. SIE KЕNNEN DEN COMPUTER JETZT AUSSCHALTEN
НЕ ЗАБУДЬТЕ ВЫКЛЮЧИТЬ ТЕЛЕВИЗОР.
НА ДОБРАНІЧ, МАЛЯТА, НА ДОБРАНІЧ.
НА СЬОГОДНІ БІЛЬШЕ НОВИН НЕМАЄ
10. LIFE IS A LONG SONG ( Так, я справді не боюся сказати, чого я боюся )
11. Bonus track - З БІОГРАФІЇ ПІЛОТА

Склад:

Місько Барбара,
Ромко Чайка,
Олег (Джон) Сук,
Юрко Чопик,
Maryan_Dirtyn
Сергій (Гейтс) Балалаєв

[Володимир Кузнєцов]

Написання цієї рецензії було інспіоване ствердженням ЧК про відсутність гарної музики в українському андеграунді (хоча М.П. - вже давно мейнстрім)

[Black Coffee]

Не слышал альбома. Из рецензии мало что понятно, на самом деле (особено, если учесть, что я вообще не слышал ни одной песни этой группы).

[wantala]

Ю.Андрухович :wow::)

[Володимир Кузнєцов]

Не слышал альбома. Из рецензии мало что понятно, на самом деле (особено, если учесть, что я вообще не слышал ни одной песни этой группы).

Именно такое впечатление по-первой и создает сам альбом - ничего не понятно. Однако слушать его стоит. Я все выходные ломал голову над тем как вообще его прорецензировать. Наверное неудачно вышло.

2Вантала

А Андрухович - это вообще отдельный момент. По большому счету альбо от начала до конца делался из вредности (см. определение жанра)

[Pusha]

А мені альбом не сподобався. Прослухавши ще майже 2 роки тому перші 2 пісні очікувала набагато більшого… На мою думку, Андрухович переміг, і Барбара таки не впорався із завданням покласти на музику вірші (? ;) ), які для цього не створені :). Дуже довго очікувала на цей альбом а в результаті після першого прослуховування він був кудись закинутий і шось не виникає бажання його шукати :(. Не виключаю, що може і настрій був не той, і треба просто сходити на концерт, мені творчість МП завжди починає більше подобатись після живого прослуховування – дах зриває в потрібному напрямку :).

А може це від того, що почувши вірші Андруховича в його особистому виконанні, інші інтерпретації вже просто не сприймаються. Бо читає він суперово! І його диск, на відміну від останньої роботи МП у мене зараз на почесному місці – в плеєрі :).

[Володимир Кузнєцов]

На мою думку, Андрухович переміг, і Барбара таки не впорався із завданням покласти на музику вірші (? ;) ), які для цього не створені :).

Давайте полемізувати! По перше, це таки вірші - хоч і білі! По друге - не скажу що Барбара залишився переможеним - мені здається йому вдалося відчути емоційну основу віршів і за рекордно короткий час і у не дуже гарних умовах зробити альбом який би не тільки її передав, але й посилив, зробив об'ємнішими!

Дуже довго очікувала на цей альбом а в результаті після першого прослуховування він був кудись закинутий і шось не виникає бажання його шукати :(.

Відверто кажучи, це головна причина за якої більшість слухачів важко сприймають творчість улюбленого гурту, коли вона починає звучати ПО-ІНШОМУ. Саме тому більшість фанів таких команд як Metllica, Slayer, Korn, Paradise Lost (та ціла купа інших) від них відвернулася. Можна відчувати єднання з творчим задумом у конкретну мить - але дуже важко однаково еволюціонувати.

Хоча... Про смаки - не спорять, як то кажуть!

Не виключаю, що може і настрій був не той, і треба просто сходити на концерт, мені творчість МП завжди починає більше подобатись після живого прослуховування – дах зриває в потрібному напрямку :).

Дуже раджу - перший і другий треки у живому виконанні - просто вибухівка!

А може це від того, що почувши вірші Андруховича в його особистому виконанні, інші інтерпретації вже просто не сприймаються. Бо читає він суперово! І його диск, на відміну від останньої роботи МП у мене зараз на почесному місці – в плеєрі :).

То зовсім інше. Ні, я ні у якому разі не кажу, що одне краще за інше - вони взагалі знаходяться у різних сферах, тому, на мою думку, не варто їх порівнювати.

[wantala]

Поєднання музики та віршів не завжди зробити просто. Особливо коли мова йде про нестандартність одного з цих елементів пісні. Отже, білий вірш, або авангардна музика не може сприйматися легко. Але казати про те, що справа у фанатах, які не розібрались - не до цього жанру, мені здається.

Наведені паном ВК тут приклади груп - це показові приклади якраз того, що музика не просто змінилась - вона погіршилась. Вона більше не виділяла стільки потрібних емоцій і драйву, скільки цього від неї чекали фанати - і фанати були праві, бо змінюватись якщо й треба було, то в бік прогресу, професіоналізму, а натомість ми отримали вважайте спільний для всіх них штамп.
Щодо півнів і їх пластинки - не чув, бо не відслідковую сучасну вітчизняну сцену майже взагалі; проте зауваження Пухнастої про те, що драйву більше вживу сприймаю цілком: лише повністю примітивний поп-жанр може звучати краще у запису, ніж наживо, а авангард, хоч би й такий суперечливий - це завжди великий відсоток прямого спілкування з глядачем, це інтимніше.

[Володимир Кузнєцов]

Поєднання музики та віршів не завжди зробити просто. Особливо коли мова йде про нестандартність одного з цих елементів пісні. Отже, білий вірш, або авангардна музика не може сприйматися легко. Але казати про те, що справа у фанатах, які не розібрались - не до цього жанру, мені здається.

Я не казав, що фанати не розібрались. Навпаки - вони дуже добре розібрались - але у попередніх релізах групи. А цей реліз звучить не гірше і не менш драйвово - але по-іншому - так як, наприклад, Korn зі своїм Take a look in the mirror. Більшість фанів "Ортодоксальної" творчості гурту його терпіти ненавидять. Але я не скажу що він гірший. Прсто написан по-іншому.

Наведені паном ВК тут приклади груп - це показові приклади якраз того, що музика не просто змінилась - вона погіршилась. Вона більше не виділяла стільки потрібних емоцій і драйву, скільки цього від неї чекали фанати - і фанати були праві, бо змінюватись якщо й треба було, то в бік прогресу, професіоналізму, а натомість ми отримали вважайте спільний для всіх них штамп.

Суперечливе ствердження. Наприклад, я взагалі не вважаю, що ці групи погіршились... ну, окрім Металіки:). "God hate US All" Слейерів для мене соїть на однієї полиці з "Hell Awaits", а "Дракониан Таймс" "Втраченого раю" я взагали вважаю набагато кращим ніж "Готик" чи "Лост Парадайс".
Справа у тому, що коли ти знаходиш щось спілне у існуючому моменті, досить важко сприйняти зміни. Яким би новатором не була людина - у чомусь безпосередньо близькому вона завжди консерватор.

Щодо півнів і їх пластинки - не чув, бо не відслідковую сучасну вітчизняну сцену майже взагалі

Саме тому не варто стверджувати, що цей албом гірший. Він ІНШИЙ. І для творчості групи, і взагалі для української сцени. Щось приблизно схоже випустив Є. Гришковець разом з групою своєї жінки "Бігуді". Але та робота, хоч і більш професійна на рівень менш драйвова і вражаюча.

[wantala]

Саме тому не варто стверджувати, що цей албом гірший. Він ІНШИЙ. І для творчості групи, і взагалі для української сцени. Щось приблизно схоже випустив Є. Гришковець разом з групою своєї жінки "Бігуді". Але та робота, хоч і більш професійна на рівень менш драйвова і вражаюча.Хіба я стверджую? Не стверджую, лиш погоджуюсь із Пухнастою, що деякі зміни можуть буди об'єктивним кроком назад і вниз, навіть якщо комусь вони подобаються. Музика і взагалі людська творчість - суперечлива річ :bye:

[Володимир Кузнєцов]

А с диалогом на украинском - это у нас неплохо получилось :)

[wantala]

чому ж з'їхав, га? ;)

[Володимир Кузнєцов]

Виключно для контрасту фрази.
Чи то мені здалося, чи я розпочав нову волну - на Муз-просвіті почали розмовляти українською?

[wantala]

ну в цілому ми були ніби двомовні з самого початку, просто мало хто вживає українську в побуті, от і тут так вийшло. але це вже оффтоп, зав'язуємо ;)

[Бас Пресижн]

Дуже довго очікувала на цей альбом а в результаті після першого прослуховування він був кудись закинутий і шось не виникає бажання його шукати :(

Це не та музика, для якоi досить лише одного прослуховування. I це вже претензiя на генiальнiсть. Хоча деякi речi звучать i з першого разу, особливо, дiйсно, на концертi. Однак, деякi, навпаки, настiльки близькi до сфери iнтимних почуттiв, що на концертi нiколи не будуть звучати як треба.
Наприклад, "Sie koenen den computer jetzt ausschalten", чи "Welcome to my foolish dreamland".

[Pusha]

Дякуючи вам, трошки навела порядок у хаті, коли шукала куди ж я закинула цей диск :slavatrudu: :). Послухала ще раз, на цей раз сподобалось трохи більше (мабуть справа в тому, що перед прослуховуванням була прийнята невеличка доза алкоголю, а в перший раз слухала на тверезу голову… хм… треба буде продовжити цей експеримент…), але…

Відверто кажучи, це головна причина за якої більшість слухачів важко сприймають творчість улюбленого гурту, коли вона починає звучати ПО-ІНШОМУ.

Півні, як Півні… ніяких особливих змін, кроків назад/вперед, вправо, чи, навіть, наліво, я не помітила, справа в іншому.

На мою думку, 2 пісні, які з’явилася в мережі задовго до виходу альбому (АND EVERYBODY FUCKS YOU та WITHOUT YOU) найкращі та найбільш яскраві. І за тим, як вірші цікаво та неочікувано покладені на музику і за якістю (я не експерт, не можу чітко висловити, що маю під цим на увазі, але принаймні, я так це відчуваю, що ці пісні зроблені найбільш якісно та з найбільшим натхненням).
Коли я очікувала альбом, я ніяк не сподівалась, що найбільш прикольні речі вже почуті. Всі пісні крім перших двох та бонусу звучать якось одноманітно. А деякі мене відверто розчарували, як, наприклад WELCOME TO MY FOOLISH DREAMLAND – саме в плані передачі емоційної основи
Взагалі альбом не поганий, може й навіть гарний. Просто не такий, яким я його очікувала почути.

****

Давайте полемізувати! По перше, це таки вірші - хоч і білі!
Ну, якщо текст Московіади відкоригувати за допомогою клавіші «ентер», то вийде не кепський роман у віршах :)))) – то я жартую ;)

По друге - не скажу що Барбара залишився переможеним - мені здається йому вдалося відчути емоційну основу віршів і за рекордно короткий час і у не дуже гарних умовах зробити альбом який би не тільки її передав, але й посилив, зробив об'ємнішими!
Про поразку Барбари я може трошки перебільшила… може і не трошки…ну це виключно з великої любові до Андруховича ;). Але в плані передачі емоцій мені все ж більше подобається читання Андруховича.
І кажіть, що хочте про неможливість порівняння, але я все одно порівнюю.
От переді мною зараз лежать 2 диски, на одному Барбара читає/співає під музику вірші Андруховича, а на іншому Андрухович читає/співає під музику вірші Андруховича. І мені більше подобається слухати друге. І не тому, що я краще сприймаю поезію саме в такому форматі. Є інші приклади. Нехай наші найкращі довбані народні артисти читають вірші Шевченка, і хай їм там підіграє хоч симфонічний оркестр, але до Кому Внизз їм як до неба рачки, бо коли співає Середа, у мене аж мороз по шкірі, і не тому, що він страшний великий лисий дядько, а тому, що співає гарно.

Висновок: чи то Андрухович геній, чи то Півні злажали :D

[Володимир Кузнєцов]

На мою думку, 2 пісні, які з’явилася в мережі задовго до виходу альбому (АND EVERYBODY FUCKS YOU та WITHOUT YOU) найкращі та найбільш яскраві. І за тим, як вірші цікаво та неочікувано покладені на музику і за якістю (я не експерт, не можу чітко висловити, що маю під цим на увазі, але принаймні, я так це відчуваю, що ці пісні зроблені найбільш якісно та з найбільшим натхненням).

Хоча це виключно справа особистого смаку - цілком згоден. Ці пісні мабуть найкращі. Якщо не враховувати Бомбардування Нью-Йорку та Абсолютли Водка.:)

Коли я очікувала альбом, я ніяк не сподівалась, що найбільш прикольні речі вже почуті. Всі пісні крім перших двох та бонусу звучать якось одноманітно. А деякі мене відверто розчарували, як, наприклад WELCOME TO MY FOOLISH DREAMLAND – саме в плані передачі емоційної основи

Можливо ви не відчували у той час потрібних емоцій? Дуже важливо не тільки чути, але і бажати почути.

Про поразку Барбари я може трошки перебільшила… може і не трошки…ну це виключно з великої любові до Андруховича ;). Але в плані передачі емоцій мені все ж більше подобається читання Андруховича.

Може у цьому і приховується головна причина? :)

І не тому, що я краще сприймаю поезію саме в такому форматі. Є інші приклади. Нехай наші найкращі довбані народні артисти читають вірші Шевченка, і хай їм там підіграє хоч симфонічний оркестр, але до Кому Внизз їм як до неба рачки, бо коли співає Середа, у мене аж мороз по шкірі, і не тому, що він страшний великий лисий дядько, а тому, що співає гарно.

Може воно й так. Творчості взагалі дуже важко надати об'єктивної оцінки. Це лише питання особистого прийняття кожного слухача. Тому я не вважаю сучасну естрадупроявом творчості - бо її напрочуд легко дати обїективну оцінку, а питання індівідуальності взагалі не підіймається.

Висновок: чи то Андрухович геній, чи то Півні злажали :D

Чи так, чи так, чи ще якось по-іншому... Чи треба наполягати на якійсь окремій позиціі. Єдине, що я отримав від цього діалогу - приємне та спокійне спілкування. За що і дякую вам особисто, і взагали усім хто приймав участь.:)

[wantala]

дайте послухати цю лажу, я аж зацікавився. якщо це хоч бліда копія KING KRIMSON, то я зніму капелюха й жбурлятиму його в повітря цілісінький день :pray:

[Міата]

зануууудно - 2 Пуша - віддай Андруховича послухати, а те шампаньське можеш і собі залишити - все одно я від нього чхаю.

по сабжу: Півнів не лю

[Pusha]

Чи так, чи так, чи ще якось по-іншому... Чи треба наполягати на якійсь окремій позиціі.

Я і не наполягаю, я жартую, он навіть поставила цей огидний зелений смайл ( :D )


Єдине, що я отримав від цього діалогу - приємне та спокійне спілкування. За що і дякую вам особисто, і взагали усім хто приймав участь.:)
Аналогічно. І вам дякую! :)

дайте послухати цю лажу, я аж зацікавився. якщо це хоч бліда копія KING KRIMSON, то я зніму капелюха й жбурлятиму його в повітря цілісінький день :pray:
1. Це не лажа і не бліда копія кого б там не було
2. Диск я тобі можу дати + диск ЮА + збірку віршів. Але диск ЮА можу дати лише швиденько переписати, бо мені його бракуватиме. Можете з Міатою запросити мене в гості! :pig: ;)
3. В тебе є капелюх? :eek:

[Міата]

1. Це не лажа і не бліда копія кого б там не було
2. Диск я тобі можу дати + диск ЮА + збірку віршів. Але диск ЮА можу дати лише швиденько переписати, бо мені його бракуватиме. Можете з Міатою запросити мене в гості! :pig: ;)

я тебе запрошую. Тебе і Андруховича. Без шампаньського - можеж компенсувати ряжанкою - це я лю:friday:

[wantala]

підписуюсь під словами дружини :idea:

[Pusha]

по сабжу: Півнів не лю
ТИ ПРОСТО НЕ ВМІЄШ ЇХ ГОТУВАТИ! :vodka: :bebebe:

одразу вибачаюсь за банальність, ну не втрималась...:girl: :laugh:

[Міата]

та нічого! Зважаючи на те, що я взагалі не вмію готувати :spy: ;)

[Pusha]

ой... як незручно вийшло, я тут на ваші кулінарні таланти наїхала, а ви мене в гості... :) я аж тепер йти боюся :)

А як серйозно, то чекайте мене + бонус.
Сподіваюсь за офтоп не забанять :)

[wantala]

тільки якщо вставиш аватару :umnik:

[Володимир Кузнєцов]

І нічого порівнювати МП з КС.
Як казав класик: "Если у тебя немножко КС, то ты имеешь право носить желтые штаны и перед тобой пацак должен не один, а два раза ку делать. Если у тебя много КС, то перед тобой и пацак и четланин ку делают, и даже эцилоп не может бить тебя ночью. Никогда!"
Саме тому, залишим мертвих - мертвим, а кривавих - кривавим. Зовсім вони не схожі. навіть поряд не стояли.

[wantala]

Из рецензии мало что понятноГгг. Забавно, но рецензия получилась практически такая по настроению, как альбом: странной, с двойным дном, скрытым смыслом, явной иронией и искренней меланхолией. Альбом действительно великолепен, но для тех, кто понимает (с). Андрухович умеет писать, а МП респект за то, что так лихо сумели сыграть белый стих. Припевы - жесть. Сам смысл музыки и текстов - жесть. Но почему-то так это всё легко и непринуждённо ложится на осознание - будто иллюстрация тебя самого. Если ты уже понял.

:up:

[Володимир Кузнєцов]

ВОт как неожиданно всплывает на поверхность то, что уже давно залегло на дно.
Давненько не слушал их,надо освежить в памяти.