Plagiat
28.09.2008, 18:25
RIFF INC. © 2008 : Я ВСЕ МАЮ
стиль (за ствердженням гурту) - experimental rock
Не знаю навіть, що мене спонукало прослухати дебютник цієї молодої львівської команди, а тим більше, ще й сісти писати декілька слів про враження, та от кинув оком на цю тему http://www.muz-prosvet.com/vb/showthread.php?p=114733#post114733 (http://www.muz-prosvet.com/vb/showthread.php?p=114733#post114733) , викачав та й став слухати.
Дуже великого одкровення не сталося, але по кісточках розкладу те, що таки наслухав.
Мабуть на поваажне звання "рецензія" цей відгук не потягне, тому скажімо просто - це коротеньке резюме для власного ужитку після дворазового прослуховування:
1. Я все маю - задорний такий собі, середньої руки гаражної якості рок-н-ролльчик. Текст не без гумору. Невеличке клавішне соло всередині - єдина, здається, за весь альбом явна поява клавішних. Незатійливий приспів.
2. Пам'ятай - зовсім інший саунд - роковий та жорсткий. Гітарне соло... як на мене, викопана Металліка.
3. Як неправильно - нравоучіння. Ще один стьобний рок-н-рол.
Музика у стилі російської команди "Моральний кодекс".
4. В.Б. - in - небагатослівно - просто Heavy...
5. Ностальгія - красивий хоч і неперевантажений технічно повільний інструментал на трьох аккордах. У чомусь схоже на Dire Strates та багатьох інших із кінця шісдесятих - виправдовує свою назву. На четвертій хвилині розбудив приглушений ангомовний вокал.
Загалом симпатична така колискова.
6. Річенька - ох і ніфіга собі у Льовові річки, подумалося мені з перших звуків гримлячої гітари. Щодо стилю, то під час прослуховування частково згадався Black Subboth.
7. Гадюка - переходи від рифованої гітари і кричучого вокалу до спокійної готичності. Асоціація - Діма Бюргер. Нарешті тут знову чутно на беках клавіші.
8. Місяць - класична метальова баллада... "тяжко на світі без любої жити"... і т.д. у дещо хеллоуінівському стилі. Не перевантажена фантазією робота ударника і ривучі гітари. Прикольно і "втемно" всатвлений хор голосів на беках.
Із світу по нитці - тверезому на пиво. (с) народ - Здається саме так тверезо розсудили хлопці записуючи свій дебютний альбум.
Різноманітність рокових напрямів, використаних командою викликає повагу. Але при тому не відпускає постійне відчуття вторинності усього почутого. І гаразд би, якщо це був просто вплив однієї-другої-третьої легенди року, але нажаль доводиться констатувати, що за усіма ціми впливами заледве жевріє, власне, свій особистий внесок Ріффів у музику...
Скажу просто - мені сподобалося, але така наполеглива експлуатація "раніше чутого" стане до душі, мабуть, лише такому неперебірливому пошановувачу простого рокового ритму "для настрою" яким власне є я.
У більш вибагливої публіки (especially for snobi) може не вистачити дорогоцінної уваги для прослуховування більше одного разу.
Загальна оцінка - 6\10
Плейлист:
1. Я Все Маю [3:08]
2. Пам'ятай [3:35]
3. Як Неправильно [3:14]
4. В. Б. - in [4:23]
5. Ностальгія [5:35]
6. Річенька [4:17]
7. Гадюка [5:05]
8. Місяць [5:36]
стиль (за ствердженням гурту) - experimental rock
Не знаю навіть, що мене спонукало прослухати дебютник цієї молодої львівської команди, а тим більше, ще й сісти писати декілька слів про враження, та от кинув оком на цю тему http://www.muz-prosvet.com/vb/showthread.php?p=114733#post114733 (http://www.muz-prosvet.com/vb/showthread.php?p=114733#post114733) , викачав та й став слухати.
Дуже великого одкровення не сталося, але по кісточках розкладу те, що таки наслухав.
Мабуть на поваажне звання "рецензія" цей відгук не потягне, тому скажімо просто - це коротеньке резюме для власного ужитку після дворазового прослуховування:
1. Я все маю - задорний такий собі, середньої руки гаражної якості рок-н-ролльчик. Текст не без гумору. Невеличке клавішне соло всередині - єдина, здається, за весь альбом явна поява клавішних. Незатійливий приспів.
2. Пам'ятай - зовсім інший саунд - роковий та жорсткий. Гітарне соло... як на мене, викопана Металліка.
3. Як неправильно - нравоучіння. Ще один стьобний рок-н-рол.
Музика у стилі російської команди "Моральний кодекс".
4. В.Б. - in - небагатослівно - просто Heavy...
5. Ностальгія - красивий хоч і неперевантажений технічно повільний інструментал на трьох аккордах. У чомусь схоже на Dire Strates та багатьох інших із кінця шісдесятих - виправдовує свою назву. На четвертій хвилині розбудив приглушений ангомовний вокал.
Загалом симпатична така колискова.
6. Річенька - ох і ніфіга собі у Льовові річки, подумалося мені з перших звуків гримлячої гітари. Щодо стилю, то під час прослуховування частково згадався Black Subboth.
7. Гадюка - переходи від рифованої гітари і кричучого вокалу до спокійної готичності. Асоціація - Діма Бюргер. Нарешті тут знову чутно на беках клавіші.
8. Місяць - класична метальова баллада... "тяжко на світі без любої жити"... і т.д. у дещо хеллоуінівському стилі. Не перевантажена фантазією робота ударника і ривучі гітари. Прикольно і "втемно" всатвлений хор голосів на беках.
Із світу по нитці - тверезому на пиво. (с) народ - Здається саме так тверезо розсудили хлопці записуючи свій дебютний альбум.
Різноманітність рокових напрямів, використаних командою викликає повагу. Але при тому не відпускає постійне відчуття вторинності усього почутого. І гаразд би, якщо це був просто вплив однієї-другої-третьої легенди року, але нажаль доводиться констатувати, що за усіма ціми впливами заледве жевріє, власне, свій особистий внесок Ріффів у музику...
Скажу просто - мені сподобалося, але така наполеглива експлуатація "раніше чутого" стане до душі, мабуть, лише такому неперебірливому пошановувачу простого рокового ритму "для настрою" яким власне є я.
У більш вибагливої публіки (especially for snobi) може не вистачити дорогоцінної уваги для прослуховування більше одного разу.
Загальна оцінка - 6\10
Плейлист:
1. Я Все Маю [3:08]
2. Пам'ятай [3:35]
3. Як Неправильно [3:14]
4. В. Б. - in [4:23]
5. Ностальгія [5:35]
6. Річенька [4:17]
7. Гадюка [5:05]
8. Місяць [5:36]